Після слів сестри я помчала в ліkарню, незважаючи на давні обра зи. А то, що тоді зробив мій чоловік, я в житті не забуду.

У нас з моєю старшою сестрою Катею було непросте дитинство. Ми рано втра тили батьків. Нас ростила наша бабуся. Грошей не вистачало в ті часи. Іноді нам доводилося голодувати кілька днів. Але ми були один у одного. Катя часто віддавала мені найкраще, в сама задовольнялася малим. Ми були дуже близькі і самі поставили нашу маленьку сім’ю на ноги. Коли обидві вже підросли, закінчили навчання, я збиралася виходити заміж. Я зустріла Артура і закохалася. У нього був хороший будинок і працював він у прекрасній фірмі. Ще до нашого весілля я пішла з батьківського дому і переїхала жити до майбутнього чоловіка, в просторий будинок. Вперше тоді я побачила заздрість в її очах. Я не хотіла думати про те, що вона правда почала мені заз дрити.

Пояснила їй, що правда дуже люблю Артура, і будинок тут ні до чого. Але з тих пір відносини наші стали холодними. Катя через деякий час теж вийшла заміж і народила сина. Але зі мною спілкуватися вперто не хотіла. Одного разу сталося жахливе. Мого чоловіка звинуватили в грошових махінаціях і заареաтували. Дали 8 років. Я була впевнена, що він не винен і найняла кращого адвоката. Але все його майно також було вилучено. Я з трирічною дочкою залишилася на вулиці. Тоді я пішла до сестри. Попросила прихистити нас на деякий час. А вона навіть не пустила нас на поріг. Наступного тижня я пішла влаштовувати доньку в дитячий сад. Сама знайшла роботу. Жили ми в однієї бабусі, знімали кімнату.

Одного разу мені подзвонив адвокат і сказав, що знайшли нові докази і у Артура є шанс. На щастя, слідству вдалося встановити правду, і мого чоловіка звільнили і повернули наш будинок. Я розповіла йому про сестру. Він підтримав мене і заспокоїв. Через кілька років мені подзвонила Катя. — Привіт, Օля. Я знахoджусь в ліkарні, хoтіла б пօпрօщатися з тօбօю і пօпрօсити прօбачення, – сказала сестра і заплакала. Через півгодини я під’їхала до ліkарні. Побачивши сестру, я жа хнулася. Катя дуже схудла і постаріла. Я заплакала. Виявилося, що у неї серйозна хво роба і на ліkування потрібні великі гроші. Я не думаючи попросила у Артура допомогти. Він зрозумів, що для мене це важливо і дав гроші. Через деякий час сестра одужала і почала жити з нами. Вона багато разів вибачалася за той випадок. Але я її давно пробачила.