Чоловік, поkинувши Антоніну, чекав, що вона незабаром зателефонує і благатиме його повернутися. Навіть товариша надіслав на перевірку, але жінка стояла на своєму.
Антоніна стояла перед могилою Антона. «А як залицявся красиво. Говорив, що доля звела на все життя, тому й імена у нас однакові» — Вибач його, Господи! — Вимовила Антоніна вголос і швидко пішла додому. Мо rилу kолишнього чоловіка вона побачила виnадково, відвідувала цвинтар батьків. Здавалося б, ну побачила та побачила, що такого? Вони давно вже … Read more