Брат їхав у відпустку і попросив на час прихистити нашу маму у себе, я не відмовила, хоча вже знала, що мене чекає.

Одного разу мені подзвонив брат і сказав, що він з сім’єю збирається на море, і так як маму нема на кого було залишити, попросив забрати її до себе. Я не була проти цього, адже брат з сім’єю дбали про маму довгий час і цілком заслужили такий сімейний відпочинок. Ось тільки скільки я знаю маму, у неї завжди був дуже складний характер, і вона завжди любила влаштовувати сkандали на рівному місці. Вдома у мене було лише одне ліжко, і я вирішила поступитися їм мамі, а собі застелила надувний матрац на підлозі. Вона приїхала, все йшло добре, ніяких свароk не було. Але коли ми вже збиралися лягати спати, мама сказала, що її матрац дуже незручний, і її щось коле в спину.

Але ж матрац у мене навіть без пружини, а ліжко зовсім новеньке. Довелося перину їй знайти. Я сподівалася, що хоча б з нею мамі було б зручно, але, ні, мама ніяк не заспокоювалася. На наступний ранок я, як завжди, рано встала, зробила собі каву і зібралася на роботу. Вже перед виходом мене зупинила мама: – Маша, ти це куди зібралася? А хто мені уколи ставити буде? Це було дивно адже, мене про уколи не попередили. Зателефонувавши невістці, я дізналася, що мама взагалі-то сама вміє уколи собі ставити, так що я спокійно пішла на роботу, куди вже на годину спізнювалася, і це, звичайно, не дуже мамі сподобалося.

Прийшовши додому, я виявила, що мама лежить на підлозі в поту, з важким диханням. Підняла я її, і вона через півгодини ледве в себе прийшла. Виявилося, вона поїла багато чого, що їй протипоказано, ось їй і поrано стало. – Не дивіться ви за мною, ось і трапляється всяке. Ви мабуть хочете, щоб я скоріше відкинулася, — бур чала вона. Не можу ж я з-за неї однієї роботу кинути і весь день за нею наглядати. Вона доросла жінка, цілком самостійна, може і одна пожити, просто кілька років тому брат продав мамину квартиру і купив собі трійку ближче до центру міста. Так він і забрав маму до себе Я вже не знаю, як бути з капризами мами. Вона поводиться, як дитина, але її поведінка нітрохи не забавляє і не розчулює, на відміну від дитячих примх.