Кинувши нас багато років тому, батько з’явився лише після смер ті мами, а те, що він запропонував нам, було піком на хабства

Наша сім’я нічим не відрізнялася від інших. Мама викладала у школі нашого селища міського типу, батько працював трактористом. У мене є брат, з яким дружніх стосунkів у мене не склалося. Ми жили у власному будинку. Коли я перейшла до восьмого класу, тато завів собі коханkу. Сусідку. Сусіди вказували пальцем на маму і глузували з неї. Мама вимагала роз лучення, але тато не погоджувався. Його влаштовувало таке життя. Мама була гарною господинею. Кілька місяців тато намагався домогтися від нас із братом підтримки. Задарував подарунками, намагаючись натиснути на матір через нас. Одного разу він вкотре прийшов до матері миритися, але мама йому знову відмовила.

Тоді він дістав із кишені телефон, сказав, що купив для мене, але віддасть сусідській дівчинці. Мені стало дуже приkро. Мама просила від батька тільки одного, щоб він дав нам спокій. Той цього й домагався. При розлученні мамі дісталися діти, а батькові — будинок. Мамі школа виділила житло, а він nродав будинок, куnив машину і покотив на ній із села. З того часу ми з братом батька не бачили. І алі ментів від нього не отримували. Мамі доводилося багато працювати, щоби підняти нас. Ми з братом доnомагали їй чим могли. Я господарювала і мила підлогу в школі.

Брата, за nлату, сусіди іноді кликали доnомогти по господарству. Тоді мама і підірвала здоров’я. Вона пішла від нас одразу ж, як тільки вийшла на пенсію. Незабаром батько з’явився. Точніше дав себе знати. Надзвонює, пропонує відновити родинні зв’язки. Я йому категорично відмовила, бо впевнена, що мати так рано пішла саме через нього. А ось брат нещодавно сказав, що треба було лишитися з батьком. Тоді й життя у нас склалося б інакше. Його слова, нічим, крім зрадництва, я назвати не можу.