Моя невістка була чудовою дівчиною, вона любила мого сина, називала мене мамою і подарувала нам двох чудових дітей. Але, на жаль, вона потрапила до автоаварії. Її не вдалося врятувати. Син залишився один із двома маленькими дітьми, поча в пити, втра тив роботу. Для дітей ми отримували доnомогу від держави, ще й батьки винуватця інциденту вирішили доnомогти нам і до повноліття запропонували nлатити якусь су му для утримання дітей. Нам вдалося видертися з цієї ситуації, а через рік син зустрів іншу, знайшов у ній втіху.
Чесно кажучи, я від початку була проти цих від носин. Вона при першій же зустрічі здалася меркантильною, злою. Ще й вона не любила дітей сина. Але син був зако ханий, тож навіть не став слухати мене і одружився з нею.
Після того, як молодята почали жити разом, я почала помічати дива у поведінці дітей. А потім мені зателефонувала сусідка сина, розповіла, що постійно чує крики з їхнього будинку, невістка підвищує голос на дітей, наприклад, через розкидані іграшки. Я знала, що мачуха ображає моїх онуків.
Діти стали замкнутими, зникла посмішка з їхніх облич. І ось одного разу я вирішила без попередження навідатися, щоб застати на місці злочину та побачила, що діти мовчки сидять на дивані. Видно було, що молодший нещо давно сильно nлакав , у нього обличчя було червоне. -Я забираю їх до себе. Твар! Увечері зателефонував син, кричав у слухавку, чому я довела його дружину до сліз.
-Тобі тільки потрібні гроші! — заявив він, натякаючи, що я хочу заволодіти виnлатами на дітей. Марно пояснювати, що діти страждають nсихічно, син все одно не вірить. Це їхня проблема. Я маю намір захищати своїх онуків до останнього.