Нещодавно заходжу я в аnтеку, а там біля дверей бабуся стоїть років 70, nлаче. Я одразу підійшов до бабусі, спитав, що трапилося, і чим я можу допомогти. Почувши її, я ледве стримав сльо зи.

Нещодавно заходжу я в аптеку, а там біля дверей бабуся стоїть років 70, nлаче. Я одразу підійшов до бабусі, спитав, що трапилося, і чим я можу допомогти. Вона відповіла, що їй не вистачає грошей на життєво важливі ліkи. Вона стояла перед вибором: їжа чи ліkи.

Я витрусив усі свої гроші з кишень, купив бабусі ліkи, а решту просто так залишив їй. Їй вони були потрібнішими. А тепер перейдемо до суті. Я не пишу цю історію, щоб почути, який я молодець, що бабусі допомагаю. Справа зовсім не в цьому. Я дивуюсь нашому уряду.

Як їм живеться, коли наші пенсіонери не мають грошей на свої елементарні потреби? Я допоміг одній бабусі, але скільки таких у нашій країні?! Я закликаю всіх робити добрі справи. Поки уряд приходить до тями, ми можемо стати двигунами серйозного процесу. Тож давайте зробимо це, зробимо добро!