Коли ми з колегою їздили у відрядження, там ми познайомилися з дівчатками. Так як, вечорами у нас було дуже багато вільного часу, ми вирішили загравати з дівчатами. І у мене зав’язалися стосунки з однією з них. Вона була юна, пустотлива і весела. На той момент я перебував у шлюбі. Моя дружина старше цієї дівчини на вісім років. Я не скаржився на своє життя, дружина, дитина, все добре. Але повернувшись додому, у мене не пропало бажання спілкуватися з дівчиною, з якою познайомився, я хотів знову з нею побачитися. Приховавши від дружини всю правду, я поїхав до неї в інше місто. Цей тиждень пролетів непомітно. Після повернення я вирішив, що мені потрібні зміни.
Та й до того ж вона має право знати правду. Розмова з дружиною далася дуже важко. Якщо чесно, мене навіть му чило почуття прови ни. Я не міг поглянути їй в очі, я знав, що їй дуже бо ляче. Звичайно, вона мене не зрозуміла, адже у нас була хороша сім’я. Я сам був здивований своїм рішенням, мені важко далося все-залишити і піти з сім’ї. Зокрема, я прийшов до цього, тому що, моя дівчина запропонувала спільно жити. У підсумку, я дізнався, що моя дружина зійшлася зі своїм колиաнім чоловіком. У цей момент мене долали почуття злості, ненависті і презирства до цього чоловіка. Але потім ніби почуття до моєї колиաньої дружини спалахнули з новою силою.
До мене прийшло усвідомлення, але це сталося до того, як я дізнався, що вона … повернулася до колишнього, яку ж я вчинив дурість. Я не знаю, як мені бути? Зі своєю дівчиною я не можу знайти спільну мову. Навіть діалог з нею вибудувати неможливо. Вона хоче від мене дітей, але у мене ж є вже дочка. Я б хотів повернутися в свою квартиру і повернути свою сім’ю, адже ми навіть не розлу чені за документами. Але що мені сказати дружині, як повернути? Адже мої батьки виявилися праві, коли сказали, що я пошкодую, але я не прислухався до їхньої думки. Було б чудово, якби вона до мене повернулася. Якщо вона повернулася до колишнього, можливо, у неї були почуття-і мене вона більше не любить.