Чоловік поставив мене до відома, що їде у відрядження дня на два. Потім, на зворотному шляху заїде провідати матір. Те, що до матері він поїде один мене трохи здивувало — адже ми завжди її відвідували удвох. Своє рішення він пояснив, що не хоче робити гак. Але ж я могла б і сама поїхати до свекрухи, а потім повернемося разом. Ну не хоче, та й годі. Мені ж краще. Відпочину, з подругами посиджу.Після його від’їзду я подзвонила мамі, з нею ми поділилися пересудами про рідню. Потім подзвонила подрузі, Ірі. Вона мені повідомила, що завтра у Томи, нашої з нею подруги, День Народження. І запропонувала зробити тієї сюрприз. Ми, удвох, заїхали до сестри Томи і взяли у неї ключі від квартири подруги. Тома жила в сусідньому зі мною, будинку.
Ми закупилися необхідними атрибутами для свята і пішли на квартиру до Томі. Вирішили все підготувати до її приходу — розвісити кульки, накрити стіл, зустріти її салютом з хлопавок і вигуками: «Сюрприз!». Поки нарізали салати і різні м’ясні нарізки, весело перемовлялися, представляли здивоване обличчя подруги. На жаль, чи на щастя, ми не замислювалися — а чому це Тому не запросила нас на день народження?
Все вже майже були готові до зустрічі іменинниці, коли двері відчинилися і в квартиру ввалилася парочка, що цілу ється.- Здрасьті, приїхали! — приголомшено виrукнула я.Томка почала верещати, мовляв, ми порушили межі приватної власності, а мій чоловік намаrався все заперечувати. «Я не я, і кінь не мій». Від такого їх дисбалансу мені стало смішно.- Так значить ти не хотів зробити гак? — уточнила у чоловіка.Іра на цей цирк дивилася з винуватим виглядом. Адже ідея зробити сюрприз Томі належала їй. А я вважаю, що це навіть добре, що зрада розкрилася до того, як ми з чоловіком зробимо дитину. Тепер він живе в сусідньому будинку. Часом заходить на чай. Тому я ігнорую.