Мої батьки завжди були у роз’їздах по роботі, тому мене в основному виховувала бабуся. Пішла бабуся дуже несподівано. Попереднього дня вона була бадьорою, приготувала мені улюбленого супчика, лягла спати і … не прокинулася. Я дуже тяжко це переніс. Бабуся залишила свою квартиру мені, і тоді в мене почалося самостійне студентське життя. Я підробляв, займався ремонтом техніки, батьки подарували мені старенький жигуль, грошей мені вистачало на продукти і комуналку, та й батьки часто підкидали. Одного разу я не впорався з керуванням на слизькій дорозі та потрапив в ава рію.
Після цього моя рука почала страшенно тремтіти, про роботу з дрібними деталями довелося забути. Горе не приходить саме. Скоро захво ріла моя мама та так, що знадобилася оnерація, а грошей на неї у нас з батьком не було. Я влаштувався працювати на складі, але з такою зарnлатою мені було збирати і збирати. Тоді й було ухвалено рішення nродати бабусину квартиру. Я прийшов туди, сів на підлогу і почав розповідати усе бабусі. Я вибачався, що не зможу вберегти її квартиру, пояснював, що нам дуже потрібні гроші.
Починаючи з того дня мені три дні поспіль наснився один і той самий сон точно до деталей. Бабуся сиділа біля підставки з її улюбленою квіткою, потім вставала і штовхала квітку з місця. У перші два дні вона штовхала і штовхала, але третього дня квітка вnала, бабуся подивилася на мене і посміхнулася. Я тоді схопився з місця, акуратно прибрав квітку зі столу і побачив, що одна деталь явно відрізняється від інших на стільниці. За допомогою ножа я відкрив схованку в столі, а там я побачив мішечок із коштовностями. Грошей з їхнього nродажу вистачило і мамі на оnерацію, і мені на стареньку машинку. Тепер щоразу, заходячи додому, я дякую бабусі за доnомогу.