У Галини більше не залишилося сил. Справа в тому, що свекруха відзначала своє 55-річчя. Її ювілейні вечори тривали близько місяця.

Галя поспішала до хати свекрухи. Останнім часом вона дуже втомилася, тому що займалася своїм господарством і господарством свекрухи одночасно. Тепер Ганна Михайлівна з сестрою вирушили в гості до родичів. Вона думала, що вже досить стара, і потрібно встигнути відвідати всіх своїх родичів. 55-річчя Ганни Михайлівни було відзначено з великою пишністю. Спочатку зібралися рідні, раділи до півночі. Наступного дня прийшли колеги, потім однокласники і так далі. Ювілейні вечори тривали близько місяця. І весь цей час Ганна Михайлівна сиділа на чолі столу, надавши всю справу бідній Галі. Вона прала і прибиралася до пізньої ночі, і ніхто не думав їй доnомагати, крім чоловіка. Микола теж повертався з роботи втомленим, але йому потрібно було погодувати власних корів, а потім прийти в рідну домівку, де були Галя і його маленький син.

Галя чекала на другу дитину. Вона так втомлювалася, була повністю виснажена. Її зовиці навіть не думали доnомагати їй. Вони приходили, їли, пили і швидkо йшли. У Галі вже народився другий син, робота ускладнилася. Коли свекруха вже поїхала в гості до родичів, щодня до них додому приходила Галя, щоб подбати про господарство і приготувати для свекра їжу. І свекор користувався тим, що дружини не було вдома, і не ночував вдома, а коли повертався з гулянок постійно скаржився Галі, що вона не готує йому нормальну їжу. Одного разу Галя не витримала, жбурнула на землю тарілку з їжею і вилаяла свекра. Вона сказала, що більше ніколи не повернеться в цей будинок, і не буде займатися їх господарством.

Нехай свекор сам все це зробить. Микола теж вилаяв батька. Вони забрали дітей і поїхали. Потім прийшли зовиці і стали кричати на Миколу, що вони залишили батька одного. Микола взяв їх за руку і викинув за поріг. Коля сказав, що, матері своїх дітей доводилося постійно чути звинувачення і образи, але цього більше не могло повторитися. Після повернення матері, якщо буде потрібно, він сам піде і доnоможе їй. Ганна Михайлівна повернулася, і все зрозуміла. Вона не залишала чоловіка одного після того дня. Вона зрозуміла, що за всіма цими сварkами стоїть її примхливий чоловік. Жінка відвідувала своїх онуків і залишалася з ними, якщо була потреба для цього.