У під’їзді з’явилася нова сусідка. Висока, спортивна дівчина, волосся до плечей, постійно в затемнених окулярах, джинсах, у бутсах. Вона мала атлетичну фігуру. Сергій Павлович був дуже зацікавлений дівчиною. Вже якщо з’являлася така жінка на горизонті, вона відразу ставала його і відгукувалася тільки на це ім’я. Дружина, Ольга Леонідівна, тут же розуміла, в чому справа . Серж підходив, обіймав дружину і шепотів на вухо: — Заінько, не гнівайся, ти щось сьогодні не в дусі. Ці весняні періоди траплялися все рідше у житті Сергія Павловича. В цей час він просто розцвітав. Регулярно приймав душ, міняв сорочки і навіть вживав дезодорант із чарівним ароматом.
Але через якийсь час Серж знову ставав нудним, неголеним. Ольга Леонідівна із зайчика ставала мамулею. Сусіди знали звички Сергія Павловича, і часто сміялися з нього. Ольга Леонідівна все чудово розуміла , спочатку вона лаяла чоловіка за таку поведінку, а потім перестала, бо знала — почудить Серж і знову стане колишнім. Сусідка заїхала тиждень тому. Фігура у неї справді була модельна. Серж намагався привернути до себе увагу новенькою. Йому вистачило б і милої розмови, чи лише усмішки нової сусідки. Коли вітався з нею, дивився прямо в очі, але відразу ж відводив погляд.
Сусіди готувалися до вистави і навіть робили ставки, скільки протягне Серж перед трансформацією на Сергія Павловича. Але , на жаль , все пройшло за кілька днів. Серж якось потьмянів, перестав голитися, і ходив у звичайній майці. Що ж так швидко запал зник, дивувалися сусіди. Таємниця швидко розкрилася. З дверей під’їзду з переможним виглядом вийшла сусідка Ірина Іванівна, намагаючись стримати сміх, а потім таки сказала: — Ви бачили цю нашу сусідку? Ми дивно дивилися на неї. – Так це зовсім і не дівчина, а хлопець, – заявила Ірина. — Він змінив стрижку на коротку і майку вдягнув. Саме під’їхала машина, і вийшов симпатичний високий спортивний хлопець, той самий сусід.