Ганна з Сергієм одружилися, коли обом було вже за тридцять. Вік солідний, тому насамперед вирішили налагодити побут. А коли квартиру було придбано, відремонтовано та облаштовано, вирішили зайнятися дітьми. Але не тут було. Виявилися nроблеми. У них ніяк не виходило зачати дитину. Обійшли і лікарів, і цілителів, і ясновидців. І в монастирі їздили, і з цілющих джерел воду пили…
Нічого не доnомогло. Зневірившись, подружжя почало шукати малюка по притулках. І ось тут Ганна завагітніла. Побачивши дві смужки, вона так заверещала, що чоловік, впустивши чашку з чаєм, кинувся у ванну. Там він побачив плачучу дружину, яка простягала йому тест.
– Я… Ми… Ти будеш батьком. У нас буде дитина, – пролепетала вона і заридавши сильніше кинулась в обійми чоловіка. І вагітність, і пологи у Ганни протікали надзвичайно важко. Коли доньку принесли до неї, Ганна світилася від щастя. Але й чудово усвідомлювала, що ніколи не зможе забути той кошмар, який зазнала протягом останніх дев’яти місяців.
Але її муки на цьому не закінчилися. Тепер пішли ночі без сну та дні без спокою. І ось Катеньці вже два роки. Вже якщо й прокидається вночі, то лише раз. І вдень знаходить сама собі заняття. Природно під чуйним наглядом матусі. Ганна вирішила зайнятися собою, і привести розпухлу під час вагітності постать у ко лишній вигляд.
Коли дочці виповнилося три роки, вона пішла до дитсадка, а Ганна, привела себе в норму і повернулася на роботу. І тут чоловік зробив сюрприз. – Мила, я хочу ще й сина. Я зроблю все, щоб цього разу ваrітність протікала легко. – Сам будеш виношувати? – незадоволено запитала Ганна. І свекруха, що ні слово, наполягала на другій дитині.
Ганна терпіла ці “наїзди” три місяці. – Сергію, я категорично відмовляюся народжувати другу дитину, – набравшись сміливості, сказала вона. – Якщо ти хочеш ще дітей, то знайди собі ту, хто їх наро дить. І розплакалася. Чоловік обійняв її. – Мила, ну не хочеш, значить не будемо. Нам і втрьох добре, – сказав він, погладжуючи її по голові.