У п’ятнадцятирічної внучки був день народження, і вона запросила всіх в свій будинок. Бабуся сиділа на кухні і в’язала. Вона не брала участь у цьому святі. Вона була привітною з усіма. Подруги внучки завжди зізнавалися, що її бабуся дуже хороша. Кожен мріяв би мати таку бабусю.
Батьків у цей день не було вдома. Вони були в театрі. Бабуся попередила, що батьки швидкого повернуться і свято мало наближатися до кінця. Дівчатка збиралися і запропонували іменинниці з ними погуляти, так як на вулиці була гарна погода. Бабуся не була проти, але стіл не був прибраний і посуд був брудним.
Внучка дуже сильно хотіла погуляти з друзями. Але ж не можна все так залишати, треба забиратися за собою! Що подумають дівчатка? Це неправильно, коли ти веселишся, а за тобою прибирають інші. Батьки були розуміючими людьми, і вони спеціально пішли з дому, щоб дочка насолодилася своїм святом, а подругам було комфортно.
І цим хорошим батькам було б неприємно бачити в будинку такий бардак. Це ж неправильно по відношенню до батьків! Бабуся наводила різні приклади зі своєї юності. Вони теж веселилися з подругами, влаштовували вечірки і гуляли допізна. Але після кожного свята подруги допомагали їй прибиратися. Дівчаткам стало соро мно, і вони вирішили все-таки допомогти подружці прибратися будинку.
Вони пропилососили, прибрали все зі столу і помили посуд. Бабуся дивилася на них із захопленням і продовжувала в’язати. Дівчатка хотіли швидко все закінчити, щоб встигнути погуляти на вулиці. Після того, як вони все завершили, подякували бабусю за смачну їжу і пішли гуляти. Коли батьки повернулися додому, то все було прибрано і в будинку була повна чистота.