Моє серце забилося швидше – адже цей день був так довго очікуваним. Навколо нас була атмосфера щастя і радості, всі були одягнені у свої найкращі вбрання, готові відсвяткувати наше кохання. Але коли я відкрила повідомлення і прочитала його зміст, мої плани впали як картковий замок. У повідомленні було написано: “Я знаю, що ви збираєтеся сьогодні вийти заміж, але я маю вам розповісти правду. Ваш наречений не той, за кого себе видає. У нього є таємниця, про яку ви не знаєте.” Мої руки затремтіли, коли я читала ці рядки.
Мій погляд метався між екраном телефону та залом, де на нас чекали наші рідні та друзі. Що робити? Що то за таємниця? І чому досі нічого не було відомо? Несподівано, я відчула, що мені стало тісно і душно. Мої груди стиснулися, і я зрозуміла, що не можу більше перебувати в цій залі. Я підвела очі на мого нареченого, і його усмішка здавалася мені якоюсь чужою і незрозумілою. Без жодного пояснення, я кинула свій букет і мою сумку на стілець, вирвалася з зали і побігла геть.
Мої підбори стукали по мармуровій підлозі, і мені здавалося, що це стукіт мого серця, що вибиває ритм. Надворі мене оточив свіжий вітерець, і я помітила лавку недалеко. Сіла на неї, витягла телефон і знову перечитала ту таємничу смс. У голові крутилися питання, і я розуміла, що не можу просто так залишити все без відповіді. Одночасно зі страхом і рішучістю, я відправила відповідь: “Хто ви? Що за таємниця? Говоріть правду.” Мої пальці тремтіли, коли я набирала ці слова.
Я не знала, що на мене чекає, але відчуття, що я повинна дізнатися правду, виявилося сильнішим за будь-які страхи і сумніви. Час тягнувся повільно, і зрештою, на мій телефон прийшла відповідь: “Я можу вам все розповісти, але не тут. Зустрінемося в парку за годину. Я чекатиму на лавці біля фонтану.” Я задумалась. Зустрічатися з незнайомцем було ризиковано, але я відчула, що це єдиний спосіб розплутати цю таємницю та дізнатися правду про мого нареченого. Я вирішила йти назустріч долі та розкрити завісу таємниці, яка раптово обрушилася на наше з нареченим щастя.