Сусід Олексій завжди був досить доброзичливою людиною, але коли справа стосувалася грошей, він ставав справжнім звіром. Колись, у важкі часи, я взяв у нього грошей у борг, обіцяючи повернути за кілька місяців. Проте минуло вже понад рік, але я так і не міг розплатитися з ним. І тут, увечері, задзвонив мій телефон. -Привіт, це Олексій. На ранок гроші мають бути в мене. Інакше ти пошкодуєш, що взяв у мене в борг, – промовив він холодно.
Мені стало погано. “Що мені робити?” — промайнуло в голові. Всю ніч я перевертався з боку на бік, думаючи про можливі виходи із ситуації. Молився за допомогу, хоч якийсь успіх. Вранці, коли перші промені сонця ледь пробивалися крізь штори, мій телефон знову задзвонив. На екрані був невідомий номер. Я обережно відповів.
-Вітаю! Це адвокат Валентин Олексійович. Ви випадково не племінник Федора Миколайовича? -Так, – з подивом відповів я, – але я його не бачив уже багато років. -У мене для Вас новини. Ваш дядько помер і залишив вас єдиним спадкоємцем свого статку. Я був приголомшений. Це було справжнім дивом! Не вірячи своєму щастю, я запитав: -А який розмір спадщини? -Достатньо великий. Думаю, це змінить ваше життя, – відповів адвокат.
Відразу після дзвінка я зателефонував до Олексія: -Вітання! В мене є гроші. Можу принести їх за кілька годин. -Що? Як так? – здивувався Олексій. -Довга історія. Зустрінемось у мене опівдні? Того дня я не тільки повернув борг, але й усвідомив, що дива справді трапляються, коли ти на них найменше очікуєш.