Я вийшла заміж за глибоким коханням, і протягом 6 років ми жили в повній гармонії. Мій чоловік процвітав у своєму бізнесі, добре забезпечуючи нас. Нещодавно ми були благословенні народженням сина, і нам здавалося, що наше щастя тепер стало повним. Однак мій чоловік почав змінюватися, поступово стаючи відстороненим та дратівливим.
Спочатку я списувала це на стрес на роботі, але незабаром виявила, що у нього є інша жінка. Наш колись щасливий шлюб несподівано розпався . Він швидко оформив усі наші активи на своє ім’я та наполіг на якнайшвидшому розлученні. Я залишилася ні з чим, присвятивши роки нашій родині. Я завжди нехтувала своєю освітою та саморозвитком, та й цілу вічність не працювала за фахом.
Плюс до всього, у мене не було бажання повертатися до рідного міста, тому я винайняла невелику квартиру для нас із сином. Пошук роботи став нагальною необхідністю, але впоратися з цим, маючи дитину, здавалося неможливим. Коли я попросила свого колишнього чоловіка тимчасово доглянути нашого сина, він відреагував агресивно, звинувативши мене в тому, що я нікчемна мати.
Зневірившись, я звернулася за підтримкою до його батьків, але вони теж дали мені відсіч. У мене було розбите серце, але не за себе, а за свого сина. Я не могла зрозуміти, як кохання могло так охолонути, залишивши нас у скрутному становищі, коли ми найбільше потребували підтримки…