«Ну ти і еrоїстка. Мати не відвідуєш, хоча б rроші відправляй!» – після цих слів маминої подруги, мене мало блискавкою не вдарило

Мені вже 30 років, у шлюбі 6 років. З чоловіком у нас наро дилися дві дівчинки погодки, в садок поки що не ходять, тому я встигаю сидіти з ними вдома, виконувати домашні справи, так ще і працювати віддалено. Я дизайнер, тому можу робити проекти на комп’ютері, відправляти у фірму і не з’являтися в офісі особисто. Але моя мама вважає, що я нічого не роблю, а просто сиджу в своє задоволення за компом цілими днями. Насправді мені складно. Дочки мої ще маленькі, потрібно за ними доглядати.

 

 

Мені стає не по собі, коли вони в кімнаті одні і раптом стає тихо. Значить, вони щось накоїли. Під кінець дня я засинаю, як тільки торкаюся подушки, настільки сильно втомлююся. Але раз в тиждень, стабільно я встигаю заїхати до своєї мами, щоб зробити у неї генеральне прибирання, як вона любить. Замість подяки я чую у відповідь якісь докори, що я не так прибралася, що я їй мало уваги і часу приділяю, що приїжджаю до неї всього лише один раз в тиждень, а могла б кожен день.

Мені прикро таке слухати. Адже свій вихідний я можу витратити тільки на себе, але ні. Я спеціально їду до неї на прибирання. Навіть гроші зі своєї зарnлати я мамі обов’язково перераховую. І ось одного разу я зустріла мамину подругу в магазині, вона мені сказала: -Ну ти і безсовісна егоїстка. Сама мати не відвідуєш, забула про неї… хоча б гроші відправляй, вона ж мусить хоч на щось, крім пенсії, жити. Я була дуже здивована, значить мама за моєю спиною обговорює щось з подругою, так ще й бреше про мене. Я відразу приїхала до неї додому, щоб розібратися. Мама стала говорити, що це все неправда, що вона такого не говорила, але було зрозуміло, що мама бреше. Після цього мама мені не дзвонить і каже, що я сама у всьому вин на.