Нещодавно зустрів свого старого знайомого. Колись разом працювали в одній і тій самій фірмі. Зайшли до кафе, відзначити зустріч. Поговорили про те, про це, поділилися інформацією про спільних знайомих. Потім він вирішив розповісти про свої проблеми. — Ти знаєш, моя дружина зрадниця. — почав він. Я від подиву витріщив очі. »Так Так. П’ятнадцять років спільного життя і ось так зі мною вчинити. — Він став вдаватися до подробиць. – Жили неnогано. Стабільний дохід. Діти. Своя квартира. І тут на роботу влаштувалася нова співробітниця. Моя дружина вже, звісно, зносилася. А ця Тома струнка, підтягнута, фігуриста. Стала до мене клини підбивати.
Я здався як хлопчик. Про це дізналася дружина. Лаялася, загрожувала роз лученням. Я і вирішив піти від неї. Діти наші вже дорослі, можна і про себе подбати. Зібрав свої дрібнички і пішов жити до Томи. Щоб не бути джерелом пліток, я звільнився і влаштувався працювати в іншу компанію. Чотири роки ми з Томою душа в душу. І ось недавно Тома заявляє, що мене вона розлюбила та поkохала іншого. Мені ж вона запропонувала зібрати речі, повернути їй ключі та залишити її квартиру.
Через кілька місяців самотнє життя набридло, і я вирішив повернутися до колишньої дружини. Двері мені відчинив якийсь незнайомий мужик. Діти глянули на мене, нічого не сказали і пішли до кімнати. У передпокій, де я залишився стояти, вийшла дружина і сказала: «Тобі тут місця немає. У мене новий чоловік, і нове життя». І ось я залишився один. Без сім’ї, без житла”. – Так розміняйте квартиру. — Справді, — сказав я. — Ця квартира дружині від бабусі дісталася. Ще до нашого весілля. Ну як вона могла кинути мене? — Послухай, але ж ти перший покинув її. Які тепер у тебе можуть бути до неї претензії? — І ти туди ж?! Вона моя дружина і має пробачати мої помилки! — Помилки – так. Але не зраду, — сказав я.