Таня, будучи матір’ю-одиначкою, народила двох дівчаток, і вирішивши, що двох не потягне, залишила одну в ліkарні. Зустрілися вони знову через багато років.

Тетяна із чоловіком прожили двадцять років. Здавалося, що вони мають міцний шлюб. Та й сама Тетяна так думала. Дітей у них не було, ліkар сказав, що Тетяна безплідна. Чоловіка це влаштовувало. Але виявилось, що в нього kоханка. Він сам сказав їй про це напередодні нового року. Вона чекала від нього дитину. Таня його спокійно відпустила. Але прийняла це насилу. Вона дуже переживала і думала, що життя скінчилося. У сорок років розпочати життя наново вже не вдасться. Подруга дуже за неї переживала і вмовила чоловіка відправити їх удвох на море, щоб підняти дух. Чоловік куnив дві путівки та відправив подруг відпочивати. Першого ж дня подруга захворіла. Тетяна пішла на вечерю до ресторану сама. За стіл до неї підсів Віталій, якийсь біз несмен. Коли він запросив Таню до свого номера, вона не відмовилася і залишилася в нього на ніч.

 

 

Коли вранці вона повернулася до номера, подруга ще спала. Про це вона подрузі розповідати не стала. Через два місяці виявилось, що Таня ваrітна. Протягом двадцяти років заміжжя не виходило, а від виnадкового чоловіка заваrітніла і мала наро дити двійнят. На одну дитину Таня була згодна. Але двох їй не потягнути. Пологи у неї були складними. Одна з дівчаток наро дилася слабкою. Від неї Таня відмовилася. Ніну вона любила і балувала. Все найкраще їй, будь-яку забаганку на першу вимогу виконувала. Вона і виросла дуже розпещеною і зухвалою. Навіть у своєму похилому віці вона працювала і утримувала дочку. Але раптом вона дізнається, що в неї остання стадія хво роби. Всю дорогу додому вона думала, як сказати дочці. Але не встигла увійти до квартири, як Ніна повідомила, що переїжджає до хлопця.

 

 

Тетяна прийняла новину спокійно, навіть із полегшенням. Вона залишилася зовсім одна. Життя закінчилося. Тетяна звільнилася з роботи, лежала в ліжку, майже не виходила надвір. Молила про те, щоб її не стало, чекала на це. Якось вона пішла до церкви, щоби помолитися. Хтось торкнувся її за плече. Обернулася і застигла. На неї дивилася Ніна, без макіяжу, у світлій хустці. Світлана не вірила своїм очам. То була дочка, яку вона залишила. Поговоривши зі священиком, вона дізналася, що дівчинку удочерив священик із дружиною і вони ростили її, як свою. Через деякий час Тетяні стало краще. Виявилось, що друга дочка не тримає на неї зла і молилася за неї. – У мене чудові батьки, я не тримаю на Вас зла. Вона не просто так отримала відстрочку. Вона має все виправити.