Я познайомилася з цікавим чоловіком. На сайті знайомств. Спілкувалися по інтернету і вирішили зустрітися. Він мене запросив в ресторан, де можна було перекусити в зручній обстановці. Я одягла своє найулюбленіше плаття, нафарбувалася, хотіла бути дуже красивою, хоча дуже хвилю валася. Цікаво те, що я не знала його імені, не знала його номера телефону. А він не знав мого імені і номера телефону. Хотіли зберегти інтрижку. Тепер я стою біля входу до ресторану і думаю: «а якщо він не прийде?”. У призначений час з’явився чоловік, з букетом в руках. Він був дуже привабливим.
У нього коричневі очі, він високого зросту, в чорному костюмі, точно такий, яким описував себе. Я ахнула: він чоловік моєї мрії. Як довго я мріяла про нього. Я підійшла перша. Він привітався, представився. Ми назвали свої імена. Спочатку я була трохи затиснута, але потім розслабилася. Він жартував, розповідав смішні історії. З ним було цікаво. Виявляється, він дуже розумний, любить читати, подорожувати. Але раптом, побачивши шикарну блондинку біля дверей, він розгубився; подивився на неї, а потім на мене і посміхнутися. Я подобалася йому, його очі говорили про це. Потім ми продовжили вечір у моїй квартирі. Пили чай, розповідали про себе, про студентські роки.
Добре провели вечір і ніч. Вранці, коли ми прокинулися, він, посміхаючись, сказав: «Ти чарівність, моя блондинка». Я згадала, що в листуванні писала, що я блондинка, але я ніколи в житті не була зі світлим волоссям. Виявилося, в ресторані повинен був зустрітися саме з тією блондинкою, але я йому сподобалася, і він вирішив познайомитися зі мною. Ми домовилися зустрітися ввечері. Раптом отримала смс-ку. Чоловік з яким я познайомилася на сайті, відправив голосове повідомлення; вибачався, що не зміг прийти на побачення. Завдяки такому див ному збігу я знайшла мою любов. А ось як склалася доля блондинки — ніхто не знає. Хочеться вірити, що і вона знайшла свою любов.