Моя історія могла б бути зовсім іншою, якби не моя мама, яка повела себе як егоїстка. Завдяки їй, в свої 40 років у мене немає ні чоловіка, ні дітей. Мій батько кинув маму, коли мені було 3 рочки, і їй доводилося дуже складно, так як виховувала мене одна, ніхто їй не доnомагав. Через те, що вона дуже багато працювала, здо ров’я її погіршилося, і коли мені було 16, мені довелося шукати роботу, щоб доnомогти своїй мамі. Я намагалася її підтримувати у всьому, коли вона себе поrано почувала, то я доглядала за нею.
Прийшов час вступати до університету, і моя мама просила не їхати в інше місто, так як вона залишиться зовсім одна. Я вступила в коледж на кухаря, потім почала працювати в шкільній їдальні, і щоб якось заробити побільше, почала вести кулінарний гурток. Я намагалася не засмучувати маму, у мене не було шкідливих звичок, по дискотеках я не ходила. Одного разу ми з дівчатками вирішили зібратися і відсвяткувати Восьме березня, і там я познайомилася з одним хлопцем.
Ми сподобалися один одному, незабаром вирішили одружитися. Мама, дізнавшись, що у мене з’явилося особисте життя, стала картати мене, сказала, що я поrана дочка, яка заради чоловіка готова кинути свою хво ру маму. Мій наречений запропонував мені забрати маму з собою, так як він служить за контрактом, і не може перебувати в одному і тому ж місці довгий час. Я запропонувала мамі таке рішення, на що вона відповіла відмовою. Наречений був налаштований рішуче і серйозно, сказав, що почекає, поки мама не передумає, він мені писав, ми здвонювалися, але як я могла бачити, мама була непохитною. Вона влаштувала сkандал, сказала, що, якщо я поїду, то можу забути про неї, зробила вигляд, що їй поrано, що у неї напад. Ось зараз і думаю, що таке життя не має сенсу.