Коли ми поговорили з директором школи про неприйнятну поведінку одного з учнів, вона відмовилася вирішувати проблему. Тоді я взяв справу до своїх рук.

У мене є донька Олена, яка навчається у третьому класі. Живучи у великому місті, ми з дружиною завжди відвозимо її до школи і забираємо, тому що не хочемо ризикувати її безпекою на вулицях. Олена завжди була щаслива в школі, добре ладнала з однокласниками та вчителями. Але якось вона прийшла додому в сльо зах і розповіла нам, що якийсь чотирикласник знущається з неї, каже нецензурні слова, розкидає її речі і смикає за волосся.

Спочатку ми думали, що вони самі розберуться, але ситуація швидко загострилася, і хлопчик навіть нападав на неї фізично. Ми поговорили з її вчителькою і навіть звернулися до директора школи, але вони лише порадили Олені не виходити з класу на перерві. Це було неприйнятно, оскільки хуліган нападав на інших дітей. Тоді я вирішив навчити Олену прийомам самооборони!

Я показав їй, як можна вириватися, блокувати удари і навіть як вдарити так, щоб “противнику” довелося не легко. Я розумів, що це необхідно, бо такі хуліrани, як цей, розуміють лише силу. Після п’яти днів тренувань Олена була готова зустрітися з хулirаном віч-на-віч. Одного разу, після того, як її обра зили і знову зачепили, Олена накинулася на хлопчика і вда рила його по носу, викликавши велику кровотечу.

Хуліrана відвели до пункту першої допомоги, а його батьки прийшли до школи та зви нуватили Олену у нападі на їхнього сина. На щастя, багато дітей заявили, що він уже довгий час знущається і з них. Олена більше не вдається до насильства, зате вона набула цінної навички, яка може допомогти їй у майбутньому. Краще бути готовим і не потребувати цього, ніж виявитися безпорадним у небезпечній ситуації.