Тато прийшов до школи за сином. Сьогодні його черга, адже дружина працює. Вони не залишали хлопця у группі подовженого дня, а робили з ним уроки самі. Коли він підійшов до класу, побачив заnлаканого Вовку, його маму та вчительку. Син стояв осторонь і ховав очі. – Як вам не соромно! Ви взагалі вихованням сина не займаєтесь? Ваш Ванька поб ив мого Вовку! Ви виховуєте бан дита! — накинулася на чоловіка матуся. Ваня був більшим за своїх однокласників, але умів розпоряджатися своєю силою — просто так він нікого не бив. Син чоловіка не починав бійки першим, проте здачу міг дати і постояти за слабких. Саме тому батько вирішив вислухати сина, а не сkандальну матір. Загалом, діти сиділи у класі. Однокласник Сергій попросився до туалету.
Так як його довго не було, вчителька почала хвилюватись. Вона попросила Вовку сходити та перевірити, що там трапилося. Сама ж не могла увійти до чоловічого туалету. Вовка повернувся до класу за кілька хвилин і почав сміятися. Він крізь сміх заявив за всіх: — Серьога сидить на унітазі та nлаче. Ре ве, як дівчисько! Діти, природно, почали реготати. Ваня вирішив вийти та подивитися, що там сталося. Вовка пішов за ним, не припиняючи сміятися. — Сергію, що трапилося? – Запитав Ваня. — Туалетний папір закінчився, — знову заnлакав той. — Не nлач, зараз принесу! Поки Ваня побіг за серветками, Вова почав дражнити Серьогу і обзи вати його “пер дуном”, “зас ранцем”, “скигликом”.
Коли Іван повернувся і це помітив, схопив Вовку і потяг до класу. – Що трапилося? — злякано спитала класна керівниця. – Все нормально. Ми всі залагодили, – відповів Ваня. Сергій заспокоївся і забув про цей інцидент. А ось Вовка нив – чи бачите, Ваня сильно його схопив. Коли за ним прийшла мати, він їй поскаржився. А вона, у свою чергу, накинулася зі звинуваченнями на“кривдника”. Тоді й прийшов батько Івана. Батько заступився за сина, адже той здійснив справжній подвиг. Коли вони прийшли додому, Іван запитав: — Тату, ти kаратимеш мене? – За що? Ти допоміг своєму другові, не всі на таке здатні. Я пишаюся тобою, сину! Ваня був дуже радий, що батько його зрозумів і не поkарав.