Дізналася, що ваrітна у свої 48 років, і вирішила поділитися своєю радістю з донькою, але такої поведінки від неї я ніяк не очікувала.

Ніколи в житті не могла б подумати, що зі мною таке може статися. Я заваrітніла в 48. З чоловіком ми роз лучилися ще 11 років тому: тоді він пішов до молодшої жінки і зараз щасливо живе з нею та з сином. Від колишнього шлюбу в мене залишилася одна дочка, якій незабаром виповниться 30 років. Вона мені подарувала онука, якому вже 5. Познайомилася я із своїм новим партнером на роботі. Спочатку це були дружні стосунkи, заради обміну досвідом, але незабаром усе переросло у роман. Адже я розуміла, що незабаром він поїде, бо він був із іншого міста.

Але ж серцю не накажеш. Про ваrітність я дізналася пізно, лише на четвертому місяці, тому що я до кінця не могла повірити в це, і тому і перервати її вже не було можливості. Але, навіть за можливості, я б цього не зробила. Схоже, що сама доля захотіла цього. Ваrітність протікає добре, на УЗ Д мені сказали, що буде дівчинка. Зараз я під строгим наглядом лікарів через вік, і я впевнена, що доведеться зробити кесарів. Вся справа в моїй дочці, яка до останнього була проти того, щоб я народ жувала, істерику закотила і вимагала, щоб я позбулася плоду. Ніколи б не подумала, що моя дочка вимагатиме такого від мене, будучи матусею. Говорила, мовляв, не дай Боже, зі мною щось трапиться, дівчинка залишиться напризволяще.

Ще вона зажадала, щоб розповіла про ситуацію батькові дитини. Але я вирішила, що про дочку дбатиму тільки я. По-перше, батько дитини дуже зайнята людина і довго в одному місті не затримується. А по-друге, після відходу дочки я дуже сумувала за часом, коли вона була ще маленькою, тому що в ці часи я часто пропадала на роботі, і нечасто грала з нею. Зараз мені вдалося отримати шанс надолужити втрачене. Дочка, мабуть, просто хвилюється за малюка, і що я її спихну на неї, як старшій сестрі, але вона може бути спокійною, що такого не буде. Я вже намагалася зателефонувати доньці і все пояснити, а вона серед розмови просто покинула слухавку. Дочка живе в іншому місті, а я дуже скучила за онуком. Сподіваюся, згодом вона змінить свою думку щодо моєї дитини і ухвалить моє рішення.