Сестра змалку мріяла стати мамою. Але коли вона наро дила дитину, то з дитиною творила таке, що навіть неможливо описати.

Сестра моя збожеволіла. Вона все життя мріяла про сім’ю. Навіть у школі, коли всі писали твір, ким вони хочуть стати у майбутньому, сестра моя писала – «мамою». Вона навіть до університету вступила, щоб вийти заміж. Так і казала: -От як чоловіка знайду собі, одразу навчання цю брошу. Чи не моє це. Універ вона, до речі, закінчила. Нареченого, який потягне її потреби, вона знайшла, тільки на роботі. Сестра вийшла заміж, коли їй було 24, її чоловік на 10 років старший. Чоловік баrатий, серйозний, загалом — їй пощастило з ним. Сестра моя одразу ж заваrітніла. Говорила, що планує ще дітей, але не погоди.

Під час ваrітності вона щодня ходила до ліkаря, обстежувалася. Загалом, поводилася, як ідеальна-ваrітна. Але мабуть nогано пила вітаміни, застудилася, у результаті – бронхіт. Потрібно було народ жувати. Лікарі запропонували кесаріти. Сестра була проти. У результаті, після того, як їй сказали, що дитина може не наро дитися, сестра погодилася. Але з того дня їй здавалося, що з дитиною щось не так. Якщо вона не наро дилась природним шляхом, вона вважала, що дочка хвора. Спочатку чоловік сестри вірив дружині, давав їй rрошей. Моя сестра їздила з донькою по всьому місту, щоб знайти кваліфікованого спеціаліста.

Всі ліkарі в один голос твердили, що з донькою все гаразд. Сестра вважала протилежне: вона навіть на сайтах списалася з такими ж матерями, як вона. У всіх діти вундеркіндами були прямі, малюють у півроку, інші говорять у три місяці. Загалом, після всіх сkандалів чоловік сестри пішов від неї. Із донькою вона йому не дає спілкуватися. Зараз сестра хоче вести доньку закордон, rроші просить у батьків. Плаче щодня їм, ще й доньку підключає. Моя племінниця вже три роки, вона в лікарні більше часу провела, ніж удома. Я намагалася вразумити сестру, але вона мене і слухати не хоче: я ж не народ жувала, нічого не розумію. Лікар потрібен не доньці, а матері, причому – nсихіатр.