Ґуля, якій уже понад сімдесят років, виховувала своїх п’ятьох дітей одна. Молодшому синові був місяць, коли чоловік Ґулі поkинув їх. На той момент старшому синові Ґулі було 12, а донькам 3, 5 та 9. Ґулі дуже допомагала її мама, без неї вона б не впоралася. А ось чоловік, який знайшов собі іншу, влаштувався на неофіційну роботу і платив жалюгідні аліменти. Ґуля душі не мала у своїх дітях. Вона була пов’язана з кожним із них. Ось доказ цього. Доньки вийшли заміж і поїхали у далекі міста, а сини залишились у рідному місті. Старший одружився, мав трьох дітей, а молодший жив з мамою. Якось увечері вона сказала молодшому синові: — А-ну дзвони старшому братові. Мені тривожно. Здається, з ним щось сталося. Але син був поза зоною доступу. Що ж сталося?
Син працював охоронцем. Він мав обминати велику територію. То була стара шахта з глибокими бункерами у землі. Незважаючи на те, що він був із ліхтариком, не помітивши шахту, впав туди. Шахта була глибока, він довго летів і зіштовхнувшись із землею зламав кілька кісток, у тому числі ногу в кількох місцях. Він лежав так день. Змінники навіть не сподівалися, що знайдуть його живим. Коли його знайшли, нога була в жалюгідному стані. Ліkарі після обстеження сказали, що потрібна оnерація, але після цього він не зможе хо дити із ймовірністю 99%. Його рідним повідомили про те, що сталося. Дружина зібрала речі, забрала дітей та пішла до матері. — Він не зможе працювати, приносити гроші. — Правильно, дочко. Ти молода, навіщо тобі чоловік-інва лід? — Відповіла їй мати.
Дізнавшись про вчинок дружини, він зла мався і більше не хотів жи ти. Але родина та рідні люди підтримували його. Вони вірили, що він стане на ноги. Два роки він ліkувався, проходив усілякі реабілітаційні курси. Мати і сестри з братом були з ним і доглядали його. Він повірив у свої сили: — Я заради них піду, я піду! Ґулі одна мусульманська цілителька підказала якийсь чудодійний засіб. Вони це спробували. У результаті після всіх цих зусиль він став на ноги. Він почав ходити та жити повноцінним життям. Дружину він не пробачив. Вони не спілкуються. Донькам соро мно спілкуватися з татом, тільки молодша з ним бачиться, дуже любить батька. Він досі один, виявився однолюбом. А мешкає то окремо, то з мамою. Мама каже йому: «Зараз моє місце поряд з тобою!». А коли відчуває, що у молодшого щось не так, то їде до нього. Жодного разу Ґуля ще не помилялася.