Арину Романівну всі у селі поважали. Вона працювала секретарем сільської ради. Була дуже солідною та освіченою жінкою. Багато хто до неї звертався за допомогою та порадою. Але потім вона різко змінилася. Ходила все сама не своя, стала, як тінь, ледь помітна. Навіть роботу почала пропускати, чого раніше за нею ніколи не спостерігалося. Односельці не могли зрозуміти, що з нею сталося. Секрет розкрила сусідка Арини. Руслан — єдина дитина Арини. Вона виховувала його одна, хоч чоловік у неї живий і здоровий.
Він просто вже 20 років на заробітках. Приїжджає у найкращому разі раз на рік, але гроші стабільно надсилає. Два роки тому привів її єдиний син додому невістку. Діана жінці одразу не сподобалася. Вона була з найбіднішої родини у селі. Але син мав намір рішучий, не залишалося нічого, крім того, щоб прийняти його вибір. Після їхнього розпису, Аріна подарувала їм солідний, двоповерховий будинок, який придбала спеціально для єдиного сина. Разом вони прожили два роки.
Внаслідок цього шлюбу на світ з’явився онук, у якому жінка душі не чула. А потім Руслан заявив, що йде з сім’ї, бо закохався в іншу. Жінка стала на бік невістки, не стала виганяти невістку з дому. Будинок залишився їй та онукові, а син поїхав. Їй було бо ляче псувати стосунки із сином, але вона не могла прийняти те, що той готовий був кинути дружину з дитиною на вулиці заради kоханки. Відносини з невісткою налагодилися. Жінка втішала себе тим, що онука виховає нормально, якщо вже сина не вийшло.