Ми з чоловіком познайомилися в нашому гуртожитку. Ще в часи студентства батьки купили мені одну кімнатку в гуртожитку, щоб було зручно жити. Моїм сусідом виявився мій майбутній чоловік Ігор. Він теж вчився в моєму інституті. Разом отримали вищу освіту, разом стали намагатися влаштуватися на першу роботу. Так ми дружили кілька років, а потім зрозуміли, що просто не можемо один без одного. І Ігор зробив мені пропозицію. Так ми одружилися. Поки не замислювалися про дитину, тому продовжували жити в наших кімнатах у гуртожитку. Але тепер і ми стали заробляти більше, так і хочеться дитинку завести. Але наро джувати у гуртожитку, як-то не дуже.
Було прийнято рішення купити хоча б однушку. Але тоді потрібно було продати наші дві кімнати у гуртожитку. Коли продали кімнату Ігоря, то ми жили в моїй. Але і мою швидко купили, ми відразу ж всі гроші вклали в нове житло. В квартирі ще потрібен ремонт, але добре, що грошей нам вистачало, і ми були дуже щасливі. Про наші плани ми особливо нікому не розголошували, хотіли повністю відремонтувати квартиру, а потім сюрпризом повідомити всім родичам і влаштувати новосілля. Тільки брат Ігоря знав, що ми продаємо наші кімнати в гуртожитку, і він нам каже:
-А давайте я куплю ці кімнати у вас? Тільки ви мені трохи дешевше ринкової вартості продайте, родичі як не як… Але тільки я вам суму не відразу віддам, можу кожен місяць, як вийде. І тут він став тиснути на жалість, що у нього двоє дітей, так що платити важко. В кінці взагалі сказав, що наші кімнати коштують три копійки, так що за них навіть платити соромно. І тоді Ігор розкрив йому секрет, сказав, що кімнати у гуртожитку давно продані, а ми купили квартиру. Замість того, щоб порадіти, брат чоловіка тільки дуже сильно засму тився. Навіть образився і не сказавши нам ні слова, пішов.