Заміжня вже вісім років, у нас з чоловіком росте 5-річний син. Все в житті йшло добре, якби не жахлива звичка чоловіка все «добро» тягнути додому. Одна справа, коли у людини є хобі. Якщо людина любить щось цікаве збирати, якісь речі колекціонувати. Але ні, мій чоловік тягне всяку дурницю — навіть з смітника. Раніше його добро стояло прямо в квартирі: під ліжком, в коридорі. Але у мене вже терпіння закінчилося, і я йому сказала, щоб складав свої речі в одне місце. Він вирішив, що таким місцем стане комора. Але у нас маленька кухня, тому половину приладів я зберігаю в коморі.
Міксер, м’ясорубка, старий чайник — все таке інше у нас в коморі. Але тепер, якщо відкрити дверцята, то там можна виявити старе кермо, гумові чоботи, купу предметів для риболовлі, хоча чоловік не любить риболовлю. Багато непрацюючої техніки, яку давно можна викидати. Старі касети, гантелі, боксерські рукавички-хоча мій чоловік дуже далекий від спорту. Ці речі нам віддавали різні знайомі, родичі, а часом чоловік міг щось випадково знайти на смітнику. Ось так просто проходив повз і біля бака стояв хороше кермо-потрібно його взяти. Але у нас навіть машини немає.
Потрібно було днями мені міксер з комори витягнути. Я полізла через ці речі до верхньої полиці, а вона зірвалася. Так мені ще пощастило, що речі звалилися не на мене. Всякі цвяхи і гвинтики розсипалися по підлозі. Добре, що чоловіка не було вдома в той момент, не те я б влаштувала грандіозний сkандал. Моє терпіння лопнуло. До цього я тисячу разів нормально просила чоловіка прибрати кудись свої речі або хоча б навести порядок в коморі. Але він все говорив: «потім, наступного тижня, краще на вихідних». І так вже півроку. Настав день, коли я просто все це добро взяла і викинула. Перші пару днів чоловік навіть не заглядав в комору, а потім, коли все з’ясувалося, він аж за серце схопився. Стали лаятися. Він відразу побіг на смітник шукати свої дорогоцінні речі.