Цей випадок стався давно, наприкінці 90-х. Тоді я була дівчинкою. Родичі моєї мами жили на селі. Ми часто їздили до них. На цей раз ми з мамою поїхали до села на відпочинок. Я завжди любила ці мандрівки. Сільська атмосфера мені дуже подобалася. До того ж там у мене були подружки. Я завжди привозила їм подарунки. Мама сказала, що ми обов’язково маємо відвідати її тітку. Та жила сама і дуже зраділа б нашому візиту. Мама мені говорила, що треба з повагою ставитися до людей похилого віку, бо вони потребують нашої турботи та уваги.
Вона жила у старому будинку. Побачивши нас, вона дуже зраділа, її радості не було меж. Сказала, що давно її ніхто не відвідував, всі забули про її існування. У момент нашого візиту вона працювала на городі, щось там збирала. Потім вона принесла свіжі яйця і зварила їх, штук десять. Я завжди любила домашні яйця. Вони дуже відрізняються від магазинних — за смаком та запахом. Мама казала, що такі яйця дуже корисні. Ми накрили на стіл, я сильно зголодніла і мені дуже хотілося їсти.
Хазяйка почистила яйце і поклала в мою тарілку. Я помітила, що на яєчках темні сліди. Тут згадала, що вона не помила руки після городу. Вона одразу здогадалась, у чому річ. Швидко взяла і поклала яйце в рот, потім із задоволеним обличчям дістала його та поклала на мою тарілку. Начебто показала мені фокус. Після цього апетит у мене остаточно зник. Стільки років уже минуло – а я досі не можу їсти їжу, приготовлену чужими руками. Я звичайно ж розумію, що вона була літ ньою жінкою, але хоча б могла помити руки. Тепер я їм тільки те, що я готую, або моя мама.