Я була на взводі в очікуванні приїзду колишньої дружини мого чоловіка. Живучи в іншому місті, ми рідко бачилися з нею, і я турбувалася про те, як ми будемо спілкуватися. Чи знала вона, що я була причиною їхнього розлу чення? Хоча ми ніколи не говорили з нею про це, можливо, друзі та подруги їхньої колишньої родини якось натякнули. Хоча мені було вже за тридцять, я відчувала, як у мені зароджуються ревнощі та дискомфорт.
Коли вона зайшла зі своєю дев’ятирічною донькою, я якраз накривала на стіл із нашою шестирічною донькою. Я боялася, що дві дівчинки можуть потоваришувати. Побачивши Світлану, колишню дружину мого чоловіка, що виглядала елегантною та врівноваженою, я відчула себе невпевнено. Однак мені вдалося зіграти роль ідеальної господарки, запросивши всіх до пишного столу на обід.
Незабаром чоловік пішов за яблучним соком, залишивши мене наодинці зі Світланою. На подив вона сама завела розмову, заспокоїла мої нерви і запевнила, що не тримає зла ні на мене, ні на чоловіка. Коли дівчатка приєдналися до нас за столом, зрозуміли, що вони вже зблизилися. Протягом дня моя нервозність поступово пройшла, змінивши полегшення і навіть захоплення Світланою.
Коли настала ніч, я зрозуміла, що день, якого я боя лася, минув дуже спокійно. Страхи, які я виношувала, розвіялися, змінивши несподіваний комфорт. Я міркувала про те, як усе могло бути інакше, якби ми зі Світланою зустрілися за інших обставин.