О 4-й годині ранку 6-місячна Христина прокинулася від сну і заплакала на руках у свого батька Олексія. Той переодягнув її, але плач не припинявся. Олексій вирішив погодувати її, а вголос поставив питання про місцезнаходження її матері Людмили. Проходячи тихою, темною квартирою, Олексій знайшов на холодильнику записку, примагнічену під фотографією родини. То була записка від Людмили. Вона заявляла про свій відхід, посилаючись на те, що хоче жити не тільки у чотирьох стінах з дитиною. Олексій стояв здивований, не в змозі усвідомити зміст записки, а Христина плакала.
Час минав, Олексій звикав до нової реальності, думав про те, як одному справлятися з роботою та доглядом за дитиною. Він згадав, як познайомився з Людмилою на вечірці у друзів, як був зачарований її яскравою індивідуальністю. Вирісши єдиною дитиною, він навчився самостійно вирішувати свої проблеми, і ця риса допомогла йому в нинішній ситуації. Їхня донька, Христинка, стала сюрпризом, якого вони не планували. Людмила була дуже засмучена, коли дізналася про свою вагітність, але Олексій переконав її залишити дитину.
Після народження дочки Олексій виявив, що взяв на себе всю відповідальність за неї, оскільки Людмила поступово відсторонювалася від них. Через три роки після відходу Людмили Олексій жив зі своєю тещею, Катериною, яка допомагала йому виховувати доньку. Вони підтримували добрі стосунки, і вона обіцяла йому, що допомагатиме виховувати Христю, а якщо потрібно, навіть жартувала, що усиновить його, якщо вони з Людмилою розійдуться. Коли Христина підросла і почала ходити до дитячого садка, вона розповіла Олексію про майбутній захід, на якому хлопчики танцюватимуть з мамами, а дівчатка з татками.
Христина засмутилася, що одногрупниця Оленька не має батька, з яким вона могла б танцювати. У відповідь Олексій запропонував рішення: вони організують своє власне свято з Оленькою та її мамою Оксаною. Згодом Олексій та Оксана зблизилися і врешті-решт одружилися, створивши сім’ю з Христинкою та Оленькою. Здавалося, їхнє життя увійшло до стабільного ритму, поки одного разу до Оксани не підійшла гарна, висока дівчина. То була Людмила, яка повернулася у пошуках своєї доньки.
Оксана мужньо впоралася із ситуацією, запевнивши Христю, що не дозволить Людмилі забрати її. Коли Олексій повернувся, він зіткнувся з Людмилою, але впорався з усім за підтримки Катерини Петрівни, яка твердо заявила, що Людмила не отримає опіку над Христинкою. Зрозумівши марність своєї спроби, Людмила поїхала. Після цих подій життя повернулося до нормального русла. Щоб підняти настрій, Катерина Петрівна подарувала Христинці та Оленьці маленьке цуценя, повернувши в їхнє життя радість та сміх.